Учнівський блог групи "Журналісти"

Навчальний проект «Пригоди Комп`юшки в країні Інформатика»

Ключове питання: Як стати успішним у цифровому світі?

Група «Журналісти» проводила журналістське розслідування про те, як інформація та інформаційні процеси змінюють наше життя?.

                 Виконавши певні завдання та проаналізувавши джерела інформації ми дізналися, що інформатика як наука досить молода: вона сформувалася у другій половині ХХ століття, але вже стала необхідною складовою освіти сучасної людини.

           Перший комп’ютер з’явився не так давно – у 40-х роках ХХ століття. Зараз комп’ютери допомагають нам у різних сферах діяльності. За комп’ютером працюють банкіри та менеджери, касири та економісти, юристи та видавці, студенти та учні. Завдяки комп’ютерам ми відкриваємо для себе не лише нові ігри та розваги, а й вікно у неосяжний світ Інтернету, у світ створення комп’ютерних зображень, текстів, різноманітних математичних обчислень.

Ключем до оволодіння багатьма сучасними професіями є комп’ютерна обізнаність – уміння користуватися комп’ютером з метою розв’язування певного кола задач.

Світ нестримно прямує до комп’ютерної доби. Відбувається перехід до широкого застосування комп’ютерів у виробництві, управлінні, науці, освіті, медицині, торгівлі тощо. Сьогодні завдяки комп’ютеру наше суспільство перетворюється  в інформаційне.

Інформатика – це наука про інформацію та методи і засоби її опрацювання (інформаційні технології).Отож, об’єктом вивчення цієї науки є інформація.

2.  Поняття інформації та повідомлення

Під час журналістського розслідування ми  також дізналися, що повсякденне життя людини пов’язане з інформацією. Спробували визначити: що таке інформація? Можна сказати, що інформація –– це відомості про навколишній світ та процеси, що відбуваються в ньому. Інформація завжди передається за допомогою повідомлень, форма яких може бути різна(текс, звук, символ,  жести, рисунок). Ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень. Наприклад, повідомлення про відкриття сучасного гіпермарке­ту ви можете побачити по телевізору, воно може бути надрукова­не в газеті або в рекламному буклеті, який ви знайдете в поштовій скриньці, ви зможете почути його по радіо або довідатися про цю подію від сусідів по будинку.

Проте треба враховувати, що те саме повідомлення може містити різну інформацію за різних обставин та для різних людей. Наприклад, повідомлення «У приміщенні прохолодно» на дверях затишної кав’ярні порадує вас улітку, коли на дворі спека. Натомість те саме повідомлення, прочита­не взимку, означає, що приміщення не опалюють, тому не варто захо­дити до такої кав’ярні.

Особливої уваги потребує поняття шуму. Ту частину повідомлення, яка не несе корисної інформації, називають шумом. Слід пам’ятати, що інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію. Наприклад:¨ якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини – шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомлення виявили корисну інформацію (реклама ліків), то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію.

Давайте проаналізуємо на прикладах, як ми отримуємо інформацію, і складемо схему процесу.  

джерело  - передавач - канал звязку - приймач - адресат

Нехай у розмові з другом ви повідомили його про те, що вчора ви почули,що  прем’єрний показ фільму про пригоди Гаррі Поттера відбудеться в листопаді. Тоді джерелом інформації був телевізор,  передавачем інформації були саме ви, адже ви передали своєму співрозмовникові усне повідомлення про прем’єру. Приймачем інформації виступав ваш товариш. Роль каналу зв’язку між передава­чем і приймачем інформації  віді­гравало повітря, завдяки механічним коливанням якого повідомлен­ня було передано.

3. Види інформації

–– За допомогою чого сприймається інформація?

–– В яких формах буває інформація?

(відповіді учнів узагальнюємо, систематизуємо, створюємо таблицю)

4. Властивостіінформації

Будь-яка інформація має такі властивості.

 Розглянемо на прикладі кожну з них.

· Повнота

Щоб ваше повідомлення про прем’єру фільму про Гаррі Поттера мало цю властивість, ви повинні повідомити, коли саме та де відбудеться ця прем’єра. Адже інакше буде незрозуміло, коли й до якого кінотеатру треба збиратися.

· Достовірність

Щоб ваше повідомлення про довгоочікувану прем’єру було достовірним, ви мали отримати цю інформацію від поінформованих джерел, наприклад прочитати статтю про заплановану прем’єру від творців фільму в спеціальному виданні. Якщо ж ви почули цю інформацію з розмови друзів у школі, ви могли отримати недостовірну інформацію.

· Корисність

Якщо ви передасте повідомлення про прем’єру фільму своєму другові, який уважно слідкує за всіма пригодами Гаррі, то отримана ним інформація буде корисною. Якщо ж це саме повідомлення отримає ваша бабуся, яка навіть не здогадується про те, де розміщено Гоґвортс, то така інформація не матиме для неї цінності. Ваше повідомлення не буде нести корисної інформації, отже, воно міститиме шум. Проте шум може перетворюватися на інформацію, а інформація, навпаки, на шум. Наприклад, коли ви на день народження подаруєте бабусі всі книги про Гаррі Поттера та його друзів і бабуся за літо встигне їх уважно прочитати, то повідомлення про прем’єрний показ останньої частини фільму про пригоди мага, яке до цього було для бабусі лише шумом, принесе багато корисної інформації. Так шум зміг перетворитися на інформацію.

· Своєчасність

Якщо ви повідомили свого друга про прем’єру, заплановану на листопад, у жовтні, то отримана інформація буде своєчасною. Натомість те саме повідомлення, отримане вашим другом у грудні, буде несвоєчасним та некорисним для нього.

· Зрозумілість

Будь-яка інформація має бути подана у формі, зрозумілій для приймача повідомлення. Наприклад, якщо ви надіслали повідомлення про прем’єру фільму поштою, а на листівці записали текст повідомлення за допомогою старовинних рун, то ваш друг ніколи не здогадається, про що ви його інформуєте. Однак це повідомлення буде зрозумілим більшості учнів школи Гоґвортс.

5. Інформаційніпроцеси

Крім сприймання інформації за допомогою органів чуття при безпосередньому контакті з об’єктами зовнішнього світу, людина може зберігати, опрацьовувати інформацію, в результаті отримувати нові знання, нову інформацію і передавати її іншим людям за допомогою повідомлень. Основним інформаційними процесами є: пошук – збирання – зберігання – передавання – опрацювання – використання – захист інформації.(діти пояснюють кожен з процесів).

Отже, інформація та інформаційні процеси полегшують наше життя, роблять його цікавим, змістовним, сучасним.